Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Молотковець В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Марущенко М. О. Особливості діагностики й хірургічного лікування пухлин головного мозку у вагітних [Електронний ресурс] / М. О. Марущенко, В. Ю. Молотковець, Ю. Л. Марущенко, Р. Р. Новіков // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Т. 3, № 1. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2017_3_1_12 | ||
| 2. | 
Цимбалюк В. І. Електронейроміографічні кореляти відновлення функції сідничого нерва після його пересічення та зварного епіневрального з’єднання в експерименті [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. Ю. Молотковець, В. В. Медведєв, Б. М. Лузан, Л. С. Турук, М. М. Татарчук, Н. Г. Драгунцова // Український нейрохірургічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2017_2_9 | ||
| 3. | 
Цимбалюк В. І. Ефективність зварного з’єднання ушкодженого периферичного нерва щура за даними оцінки функціонального індексу сідничного нерва [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. Ю. Молотковець, В. В. Медведєв, Б. М. Лузан, Т. І. Петрів // Український неврологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2017_2_12 | ||
| 4. |
Кваша М. С. Реконструкція складних дефектів м’яких тканин склепіння черепа у нейроонкологічних хворих [Електронний ресурс] / М. С. Кваша, О. А. Жернов, В. Ю. Молотковець, О. М. Кваша, О. В. Українець, А. В. Дащаковський, С. С. Мосійчук // Український нейрохірургічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 24-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2017_3_6 | ||
| 5. | 
Цимбалюк В. І. Відновлення функції сідничного нерва з використанням засобів тканинної інженерії після його повного перетину в експерименті [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, Т. І. Петрів, Р. Г. Васильєв, В. В. Медведєв, В. Ю. Молотковець, М. М. Татарчук, Н. Г. Драгунцова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2018_1_4 Частота травми периферійних нервів становить 0,3 - 0,5 на 10 000 населення, 60 - і75 % з яких супроводжуються інвалідизацією хворого. Найперспективнішим шляхом розв'язання проблеми відновлення периферичних нервів є тканинна інженерія з використанням біополімерів і стовбурових клітин, зокрема мультипотентних стовбурових клітин-похідних нервового гребеня (МСК-ПНГ). Мета роботи - дослідити відновлення функції сідничного нерва з використанням засобів тканинної інженерії після його повного перетину в експерименті. Сформовано 4 експериментальні групи: група 1 - перетин сідничного нерва (невротомія) та негайна автонейропластика (n = 14); група 2 - невротомія та негайна пластика колагеновою трубкою, заповненою фібриновим гелем (n = 15); група 3 - невротомія та негайна пластика колагеновою трубкою, заповненою фібриновим гелем з вмістом МСК-ПНГ (n = 16); група 4 - несправжньооперовані тварини (n = 7). У групах 1 і 3 спостерігали динаміку SFI, що характеризувалася двофазністю. Перша фаза включала практично лінійне зростання показника від значення у -70 на 7-му добу спостереження до -35 станом на кінець 4-го тижня спостереження. Друга фаза тривала протягом 6 - 7-го та 5 - 7-го тиж у групі 1 та 3 відповідно і характеризувалася відсутністю змін показника. Для групи 2 характерним була наявність фази відсутності приросту показника протягом 2-го тиж спостереження. У подальшому, протягом 3 - 4-го тиж виявляли вірогідне збільшення показника (p << 0,01; W-критерій Уїлкоксона), стабілізацію (протягом 5 - 6-го тиж), вірогідне збільшення показника протягом 7-го тижня (p = 0,036 у порівнянні зі значенням станом на 5-й тиж спостереження; W-критерій Уїлкоксона). Протягом усього періоду спостереження між значеннями SFI груп 1 та 3 вірогідних відмінностей не виявлено (p >> 0,05; U-тест Манна - Уїтні). Статистично значущі відмінності (p << 0,05; U-тест Манна - Уїтні) між показниками групи 1 та 2, а також групи 2 та 3 на користь груп 1 і 3 відповідно виявляли починаючи з 14-ї доби й до кінця експерименту. Під час порівняння з результатами тестування тварин групи 4 показники груп 1, 2 і 3 виявилися вірогідно (p << 0,05; U-тест Манна - Уїтні) меншими протягом усього періоду експерименту. Висновки: пластика дефекту периферичного нерва трубчатим імплантатом NeuraGenTM, заповненим фібриновим гелем із вмістом стовбурових клітин-похідних нервового гребеня, з точки зору відновлення стану м'язово-суглобового апарату паретичної кінцівки еквівалентне класичній автонейропластиці. Тривалість періоду регенераційного росту волокон травмованого нерва до моменту ініціації відновлення функції паретичної кінцівки суттєво залежить від тканинного оточення у зоні травматичного дефекту. Тривалість активного відновлення функції паретичної кінцівки за відтвореного варіанту травми обмежена першим місяцем, не залежить від специфіки тканинних процесів у зоні пластики дефекту нерва. | ||
| 6. | 
Молотковець В. Ю. Морфологічні зміни нерва після відновного лікування із застосуванням електрозварної технології (експериментальне дослідження) [Електронний ресурс] / В. Ю. Молотковець // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2019. - № 1. - С. 91-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2019_1_12 Мета роботи - вивчити морфологічні особливості регенераційної невроми нерва після його повного перетину та відновного хірургічного лікування із застосуванням електрозварної технології. Розроблено експериментальну модель оперативного втручання на травмованому периферійному нерві шляхом формування негайного зварного епіневрального з'єднання кукс та часткової іммобілізації кінцівки. Дослідження виконано на 66 білих безпородних щурах-самцях віком 5 - 7 міс з масою тіла 350 - 450 г виводку віварію Інституту нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України. Тварин розподілено на чотири дослідні групи: 1 - тварини, яким проводили хірургічне втручання, яке передбачало доступ до сідничного нерва та його повний перетин (n = 21), 2 - тварини, яким проводили хірургічне втручання, яке передбачало доступ до сідничного нерва, його перетин та відновлення анатомічної цілісності шляхом накладання епіневрального шва (n = 18), 3 - тварини, яким проводили хірургічне втручання, яке передбачало доступ до сідничного нерва, його перетин та відновлення анатомічної цілісності шляхом електрозварного з'єднання епіневрію кукс (n = 21), 4 - несправжньо прооперовані тварини, яким виконували доступ до сідничного нерва без його перетину (n = 6). У дослідній групі електрозварного з'єднання операцію виконували із застосуванням апарата ЕКВЗ-300, "Патонмед" в автоматичному режимі dA2, зі змінним високочастотним (440 кГц) модульованим струмом силою до 0,3 А, напругою на браншах пінцета 34 В, тривалістю експозиції прямокутного імпульсу 0,8 с. Формували 5 - 6 електрозварних точкових з'єднань по периметру зони пересічення з повним зіставленням торців кукс. За допомогою нейрогістологічного методу вивчено морфологічну картину периферійного нерва в ділянці регенераційної невроми та дистального відрізка через 1 та 3 міс після оперативного втручання. У разі одночасного використання техніки зварного епіневрального з'єднання кукс та часткової іммобілізації кінцівки у післяопераційний період спостерігали рівномірне дозрівання сполучної тканини невроми, адекватне кровопостачання, впорядковане розміщення нервових волокон, які регенерують, у невромі та повнішу її невротизацію. Висновок: відновні процеси у травмованому периферійному нерві відбуваються краще при одночасному формуванні негайного зварного епіневрального з'єднання кукс та часткової іммобілізації кінцівки. | ||
| 7. |
Цимбалюк В. І. Електрозварна технологія у відновленні цілісності травмованого периферичного нерва: огляд літератури і власних експериментальних даних [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, П. В. Іванчов, В. Ю. Молотковець, Ю. Б. Чайковський, А. В. Корсак // Ukrainian neurosurgical journal. - 2020. - Т. 26, № 2. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2020_26_2_5 | ||
| 8. | 
Молотковець В. Ю. Морфологія регенераційної невроми травмованого периферійного нерва за умов відтворення негайного зварного епіневрального з’єднання кукс та часткової іммобілізації кінцівки [Електронний ресурс] / В. Ю. Молотковець, В. І. Цимбалюк, А. В. Корсак, В. В. Ліходієвський, Ю. Б. Чайковський // Світ медицини та біології. - 2017. - № 4. - С. 152-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2017_4_37 | ||
| 9. | 
Грабовий О. М. Роль шваннівських клітин в регенерації периферичних нервів (молекулярно-морфологічні аспекти) [Електронний ресурс] / О. М. Грабовий, Л. М. Яременко, Б. М. Лузан, В. Ю. Молотковець, А. С. Демидчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2023_22_4_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |